Я – дорослий чоловік, що сам бачив і пройшов війну але мене вразила неймовірна історія юних футболістів із Дергачів Харківської області.
Маєте знати і ви – цим малим за роками українцям футбол гартує справжній бойовий характер.

Те, через що довелося пройти цим маленьким козакам, доводить, що у них вже зараз дух справжніх українських титанів!

Команда ФК «Зевс» з міста Дергачі Харківської області — це дітки 2015–2016 років народження. Разом зі своєю тренеркою Ганною Норик вирушили до Буковини, щоб захистити честь рідного міста на престижному 13-му Благодійному міжобласному турнірі з футболу пам’яті видатного футболіста Андрія Гусіна.
Проте дорога до футбольного поля перетворилася на справжнє випробування на витривалість та мужність.

Ось хроніка точно не дитячого шляху під обстрілами:
– 4 серпня. Команда виїхала з Харкова. Попереду — перша перешкода: через ворожу дронову атаку на шляху до Києва потяг затримався на довгі три години.
– ⁠Під’їзд до столиці. Щойно минули Броварський район, як відбувся ракетний обстріл. Через ракетну загрозу потяг екстрено зупинили в Києві.
– ⁠Укриття. Завдяки миттєвій реакції та професіоналізму провідника АТ «Укрзалізниця» і тренера команди, маленьких футболістів оперативно евакуювали в безпечне місце. В укритті діти мужньо перенесли обстріл впродовж двох годин, після чого продовжили шлях до Чернівців.

Ми всі українці і наша рука допомоги мужній команді була завжди поряд. Дорога в гори для діток була складною, але світ не без добрих людей! Завдяки керівникам Сергіївського ліцею, Путильскої громади та футбольної родини Буковини, юних спортсменів забезпечили шкільним автобусом, який у супроводі поліції безпечно доставив команду до самого селища Путила.

Незважаючи на безсонні ночі, сирени та страх, хлопці вийшли на поле стадіону імені Андрія Гусіна з єдиною метою — перемагати.
Ця вже точно не дитяча по духу але така юна за віком футбольна команда проявила залізний характер, неймовірну самовідданість, віддала всі сили на полі й досягла свого: ФК «Зевс» виборов почесне 1 місце у «Срібній лізі»!

Хлопці вибороли «Срібну лігу», і не тому, що комусь пощастило, а тому, що не здалися!

Очі тренерів були в сльозах — добрих, теплих, від вдячності та полегшення. Дивитися, як твої діти пройшли через таке й усе одно посміхаються з кубком у руках, — це справді пробирає до глибини душі.

Усі команди турніру отримали пам’ятні медалі та кубки від Асоціації футболу Чернівецької області, солодкі подарунки й грошові винагороди від партнерів. Але нагороджувати харківських дітлахів мені та колегам було особливо, по-батьківськи, приємно — вони заслужили це більше, ніж будь-хто на цьому турнірі.
Радий, що наш буковинський край прийняв цих маленьких героїв так тепло й по-родинному, як своїх.

Низький людський і футбольний уклін тренеру Ганні Норик за витримку та віру в команду, батькам — за виховання справжніх бійців, провіднику «Укрзалізниці», буковинській поліції та Сергіївському ліцею за турботу про безпеку наших дітей!

Харківщина пишайтесь – це справжні чемпіони! В них серце більше ніж їх вік! Всі ці хлопці — майбутнє нашої вільної та сильної України!
Давайте засиплемо цих маленьких героїв щирими привітаннями! Вони заслуговують та тепле і щире слово підтримки!

Голова АФЧО – Руслан БАРАНЕЦЬКИЙ