У ЧИЇ ВОРОТА ЗАБИЛИ М’ЯЧА?

Слідами одного листа до редакції

 «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «КОЛОС» МІСТА НОВОСЕЛИЦЯ ЦЬОГОРІЧ ВПЕРШЕ ЗА ПОНАД ШІСТДЕСЯТ РОКІВ НЕ БРАТИМЕ УЧАСТІ В ЧЕМПІОНАТІ ОБЛАСТІ. ЦЕ ШОК, КАЖЕ ГОЛОВА РАЙОННОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ФУТБОЛУ ІВАН ФОКА, НЕ ЛИШЕ ДЛЯ ГРАВЦІВ І ШАНУВАЛЬНИКІВ, АЛЕ Й НАВІТЬ СУПЕРНИКІВ, ЯКИМ БЕЗ НАШИХ ФУТБОЛІСТІВ УЖЕ НЕ ТАК ЦІКАВО ГРАТИ».

– Команда ФК «Колос» міста Новоселиця брала участь в чем­піонаті області з 1956 року. Це – єдина команда в області, яка брала участь у цих престижних змаганнях без перерви, – розпо­відає Іван ФОКА. – Чому так сталось сьогодні? Раніше було декілька джерел фінансування цієї команди. Частину коштів виділяли з районного бюджету, частину – федерація. Інші кошти я знаходив серед спонсорів, які готові були допомогти нам в цьо­му питанні. Виступали непогано. У 2015-2016 роках ми посідали четверте місце в області два роки поспіль. І це гарний результат. Цього року ситуація склалася інакше. Знаний аграрій Степан Глігор виявив бажання заявити команду Строїнців «Золотий Ко­лос» на область. Такі команди як ФК «Золотий Колос» в області часто формуються. Це команди на рік-на два. На мою думку, це не ті команди, що мають страте­гію розвитку футболу і підніма­ють рейтинг району чи ОТГ. В цій команді, яка зараз в Строїнцях, лише двоє хлопців з села і ра­йону, що грають в її складі. Всі інші – приїжджі, не наші футбо­лісти. Тому ми як федерація не вважаємо це розвитком футболу. Але я ж не можу командувати Степаном Савичем. Захотіла лю­дина – поставила свою команду. Супер! Але я вважав, що це не має вплинути на нашу команду – команду Новоселиці. Це наш бренд, можна сказати. У зв’язку з тим, що районна влада не має змоги профінансувати навіть зарплату працівникам РФОК Ко­лос», не те щоб виділити кошти на ФК «Колос», звичайно, цього року постало питання фінансів, і як брати участь у чемпіонаті. Ми написали листа до міської ради Новоселиці, оскільки команда, повторюсь, своєрідний спортив­ний бренд міста. Команду не тре­ба повністю фінансувати. Ми та­кож готові на себе брати частину витрат. Але оскільки нам потрібне ще одне джерело фінансування, ми попросили про це міську раду.

Ми просили у них 100 тисяч. Всього на команду треба 170. Одержали відповідь, що, мов­ляв, ми надто пізно звернулися. Хоча, на мою думку, як мені зда­лося, питання взагалі не стояло в грошах. Питання в тому, що ця команда стала непотрібна, мов­ляв, є ФК Строїнці «Золотий Ко­лос» і навіщо нам ще одна? На що я сказав: ми цю команду не сьогодні сформували, вона існує з 1956 року. На сесії міської ради депутат Олексій Нікітін взагалі висловився, що цієї команди не треба Новоселиці. І не потріб­но, щоб команда брала участь у чемпіонаті області. Я скажу вам чесно, якби нам сказали: «дивіть­ся, хлопці, нам важко зараз з фі­нансуванням, ОТГ лише утвори­лось, поки не можемо з цим усім розібратися. Давайте, ви готуйте команду, а ми потім приєднає­мось», ми б виставили команду, шукали б спонсорів.

Цим дуже здивовані в Чернів­цях і в районах. Наш район, наша федерація, створена у березні 2012 року, торік зайняли перше місце в області серед федерацій і п’яте місце в Україні. Нас визнала Федерація футболу України і ми робимо, що можемо, для розвит­ку футболу в районі, для його ма­совості. На сьогодні в чемпіонаті району беруть участь 20 дорос­лих і 12 дитячих команд. Це – не­мало, погодьтесь. І діти, і дорослі мають корисне заняття.

Не можу не згадати про май­данчики, побудовані в нашому районі – в Строїнцях, Маршинцях та Новоселицькій ЗОШ №3. В Маршинцях ми провели зимовий чемпіонат з міні-футболу. Це 22 команди-учасниці, чотири місяці поспіль, кожні вихідні Маршинці приймали нас всіх у себе. Зручно, бо поруч спортзала, де можна пе­реодягнутись. Раніше ми не мог­ли провести ці чемпіонати. В цьо­му році, завдячуючи Маршинцям, практично без коштів, грали цілу зиму, провели 467 (!) матчів. Було запитання, чому в Строїнцях не граємо. По-перше, фінансування. 200 гривень вартує година. Це великі кошти для наших дітей. І, по-друге, немає приміщення, де можна переодягтися. Тому Мар­шинці пішли нам на зустріч, за що їм велике спасибі.

– Якщо повернутись до «Новоселиці», яка доля ко­манди взагалі?

– Ми команду розпустили, хлопцям треба грати. Половина гравців грає за збірну Герц, інші – за Чернівці. На наступний рік ми виставимо свою команду на чем­піонат області.

А тим часом триває чемпіо­нат району з футболу. Сьогодні участь беруть 20 сіл. В нас є 20 дорослих команд і 12 дитячих. У кожну суботу і неділю – гра. Пе­ред дорослим футболом грають школярі і після вже дорослі. Цьо­горіч багато сільських рад виділи­ли кошти для своїх команд Це і Чорнівка, і Топорівці, Рідківці-Ма­гала, Малинівка та ін. Є люди, які готові сприяти. Я хочу відзначити наших лідерів, зокрема, Олексан­дра Бурдужука зі Строїнців, який сформував свою футбольну ко­манду і фінансує її. Люди справді роблять велику роботу, там за­трати, повірте, великі. Я не хочу прізвища називати, щоб когось не забути й образити. Але то район.

А чемпіонат області – це пев­на планка, до якої ми прагнемо. Я вам скажу, це непросте завдан­ня зібрати 25 чоловік, виїхати в якесь село, суддів зустріти, меди­ків, до речі, вони йдуть нам на зу­стріч, працюють. Матчі без меди­цини не проводяться. Всі згідні в області, що Новоселицькому ра­йону чи по футболу, чи по дзюдо, чи велоспорту рівних немає. Наш «Колос» займає перші місця в Україні з різних видів спорту. Але останнім часом, на мою думку, стосовно спорту якась негативна ситуація складається. Сьогодні чую: «те не треба», «те закриє­мо». Це соромно і страшно, чес­но кажучи. Я спочатку думав, що це все балачки. Але бачимо, що команди вже немає. А це важли­вий момент. Думаю, всім треба зі­братись і знайти золоту середину у спорті. Бо легко все розвалити.

– Всім, це кому – на вашу думку?

– Влада району, ОТГ і керів­ництво спорту. Цю галузь в районі очолює мудрий керівник – Георгій Кіріл, який робить все можливе і неможливе, щоб втримати високу планку, мають зустрітись, сісти за круглий стіл і вирішити це пи­тання. Якщо це все пустити на самоплив, нині, коли докорінно змінюється життя, сфери впли­ву, спорт постраждає найбільше. Переконаний, ми могли б зібра­тися: директор ДЮСШ, тренери, керівник «Колосу», федерація футболу, влада. Є кому зібратись і знайти рішення. Ситуація, яка склалася, – це «перший тривож­ний дзвоник», що не все так до­бре у нашому домі. Якщо не зре­агувати на нього, далі буде тільки гірше.

Леонтіна СТЕПАНЧУК (кор. Слово Правди)